Менеджмент — штука не проста, але дуже потрібна. Знаючи певні нюанси і підводні камені в цій сфері, ти завжди будеш у виграші.
Ось кілька життєво необхідних уроків по менеджменту, які повинен знати кожен:
1. Дружина щойно вийшла з душу, чоловік в цей час спав на дивані. Дзвінок у двері. Вона, замотана в рушник, біжить відкривати. Це сусід Джек прийшов. Побачивши дружину сусіда в такому досить пікантному «вбранні», у Джека в голові відразу народився дивовижний план. Він сказав, що дасть їй 1000 доларів, якщо вона зніме рушник. Жінка, не довго думаючи, зняла рушник. Джек спокійно віддав їй 1000 доларів і пішов. Чоловік запитує: «Хто це був, кохана?» «Наш сусід Джек». «Добре, а він нічого мені не передавав? Обіцяв, що 1000 доларів боргу поверне сьогодні.»
Висновок такий: потрібно завжди розповідати своїм акціонерам про справи фірми і про видані кредити, інакше можна опинитися в неприємній ситуації.
2. Їдуть в машині священик з черницею. Дорога довга, на вулиці жарко. Черниця сіла так, що її сукня непомітно задралася і оголилося стегно. Священик стримувався з останніх сил. А потім все ж поклав руку їй на стегно. Черниця йому і каже: «Отче, ви читали Псалом 117?» «Вибачте, спокуса занадто сильна» — священик прибрав руку, і вони їдуть далі. Через деякий час він не втримався знову і поклав руку на її стегно. «Отче, а ви читали Псалом 117?» — продовжує монашка. Священик тихо прибрав руку. Приїхавши в монастир, черниця важко зітхнула і вийшла з автомобіля. Уже в храмі, священик прочитав Псалом 117, де було написано наступне: «Шукай і завжди йди до кінця, вище ти знайдеш щастя».
Висновок такий: погане знання своєї справи заважає тобі розвиватися і вдосконалюватися.
3. Розпал звичайного робочого дня. Полудень, обідня перерва. Два працівника і директор йдуть обідати в найближчу кафешку. Сідають за столик і чекають офіціанта. Тут один з менеджерів помітив античну лампу на столику. Директор її взяв, розглянув, потер і звідти з’являється Джин, який виконує бажання. Перший працівник каже: «Я мрію опинитися зараз на Мальдівах з довгоногою білявкою і нескінченним запасом віскі». «Буде зроблено», — відповідає Джин, і менеджер зникає. Другий каже: «Я хочу опинитися у власній віллі на безлюдному острові зі своєю дружиною, і щоб мене ніхто там не чіпав». «Виконую», — відповідає Джин, і другий працівник теж зникає. «А я хочу, щоб ці двоє нероб після обіду були в офісі», — побажав директор.
Висновок такий: завжди спочатку повинен говорити директор, а потім підлеглі. Це не прості вимоги, а загальноприйнятий етикет, який, як показує приклад, допомагає уникнути незрозумілих ситуацій.
4. Сидить на дубі яструб. Відпочиває. Біжить повз маленьке мишеня. Подивилося на яструба і питає: «А можна і мені ось так просто сидіти, як ти, і нічого не робити?» «Звичайно можна», — відповідає яструб. Мишка вмощується під деревом і гріється на сонечку. Повз пробігав кіт, побачив мишку і з’їв її.
Висновок такий: для того, щоб відпочивати і нічого не робити, ти повинен сидіти вище всіх, але і це не завжди гарантує тобі безпеку.
5. Скаржиться курча корові на фермі: «Я ще зовсім маленьке і мені не вистачає сили, щоб забратися на вершину дерева. А я так про це мрію.»
«Їж мої фекалії», — говорить корова. «Там дуже багато поживних речовин. Так ти зможеш вирости швидше, набратися достатньо сил, щоб забратися на вершину дерева.» Курча послухало корову і щодня їло її фекалії. Воно росло і кожен раз злітало на гілку вище і вище, поки не забралося на верхівку дерева. Сидить там, милується виглядом навколо. Коли фермер помітив курку на вершині дерева, зрозумів, що не зможе її звідти зняти, взяв рушницю і вистрілив в неї. Курка впала мертва на землю.
Висновок такий: нечесні маніпуляції з лайном можуть допомогти тобі залізти на вершину і перехитрити всіх, але вони не втримають тебе там, і падіння твоє буде дуже болючим і швидким.
6. Маленька пташка летіла в теплі краї. Але вона була ще занадто маленька. Було дуже холодно і у неї закінчилися сили. Вона впала на холодну землю і знесилена чекала на голодну смерть. Полем йшла корова і насрала на пташку. Тут пташка відчула тепло і затишок. Вона відігрілася, їй стало так добре, що вона заспівала від радості. Спів птахів почув кіт. Знайшов її в полі, розкопав і з’їв.
Висновок такий: не кожен, хто насре на тебе — твій ворог; не кожен, хто пропонує руку допомоги, твій друг, щастя любить тишу.
