Історія хоч і специфічна, але почути її треба, адже всяке в житті трапляється.
Літо. Відпочинок. Море. Ми вирушили всією родиною на Чорне море. З нами поїхав брат із дружиною та маленьким сином. Моєму племіннику було тоді лише три роки.
Ромка першого ж дня об’ївся креветок і персиків — почалася в нього діарея. Незважаючи на дискомфорт у животі, малюк пустував та був активним . Іноді він прибігав до мами і повідомляв про «біду».
Мама вже використала всі труси та шорти, які брала з собою у поїздку. Через високу вологість сохнув одяг довго. Коли вона одягала на нього останні чисті та сухі штани, сказала:
— Ще раз обробишся у штани, покараю!
Ромка бігав, стрибав. Потім розвертається і репетує:
— Горщик! Швидко!
Мама зі швидкістю вітру біжить із горщиком йому назустріч. Ромка зупиняється, рука в бік, другою уперся об стовпчик і каже:
— Запізнилася, мати, запізнилася…
Як ми сміялися!
