Бабусі у всіх дітей асоціюються з чимось справді рідним: із безтурботними канікулами, смачними пирогами та всім тим, що тільки може дати дитині одна із найближчих людей у світі.
Я з глибокою повагою ставлюся до своїх бабусь, і навіть можу сказати, що в мене від них набагато більше обрисів характеру та поведінки, ніж від батьків. Однак, найголовніше те, що і я впевнена в тому, що моя дочка матиме аналогічну ситуацію.
Це не моя думка. До такого висновку мене наштовхнула подруга, яка помітила. що її дитина також багато в чому сходиться саме з бабусею. Що найдивовижніше, виявилося, наука тут має безпосередній вплив.
Як стверджує генетика, саме зв’язок бабусі зі своїми онуками — один з найусвідомленіших і найглибших. І все це недарма, тому що це все закладається ще на генетичному рівні, і гени здебільшого передаються від батьків наших мам та тат.
Зрозуміло, що це все суто індивідуально, оскільки в кожній сім’ї може кардинально відрізнятися, проте непередбачуваність генетичних даних є безумовно обґрунтованою.
Існує думка, що навіть настрій, який переживала бабуся під час вагітності, може вплинути на розвиток її онуків. А це все означає також і те, що наша поведінка може прямо чи опосередковано вплинути на становлення наших ще не народжених нащадків.
Це і є причиною того, що ми повинні якнайкраще ставитися до себе і в жодному разі не нехтувати своїм психічним здоров’ям.
Пам’ятайте, що наш організм — це єдине ціле, яке працює, грунтуючись не тільки на фізіологічних даних, тому виховуйте своє тіло і свій розум позитивними флюїдами, щоб збагачувати не тільки своє життя, а й життя своїх майбутніх дітей та онуків.
