Я працюю в школі вчителем біології. 6 клас писав перевірочну роботу. Клас, відверто кажучи, не найкращий за знаннями.
У нас з учителями була нарада. Директор щось довго розповідав. Я вирішила перевірити швиденько роботи, написані дітьми.
Сиджу собі, перевіряю. І тууут попадається мені просто геніальна робота.
Тема була: привести приклад і розповісти про улюблену тварину, коротко.
Читаю роботу. Пише учениця:
Крокодил живе в воді. І плаває у воді. Схожий на ящірку, тільки дуже велику. А ще у нього є луска і яйця. Яйця він зариває в пісок на ніч, щоб їх ніхто не з’їв.
Я не можу стримувати сміх, колеги здивовано дивляться на мене. Я читаю цей текст. Смішно всім. Вчителі підбадьорюють, мовляв читай далі. А далі ще краще:
Лисиці живуть у лісі. Вони одинаки. Іноді ходять удвох. Але це трапляється рідко, коли їм потрібно з’їсти тюленя, який потрапив в ліс.
Продовжувати нараду було неможливо через сміх. І тут трудовик видає: «А я один не зрозумів, як тюлень в лісі з’явився?».
Чи варто говорити, що червоними від сміху були всі!
А ви записуєте смішні фрази ваших дітей?
