Ще в школі нам задавали прочитати відому байку “Бабка та мураха”! Іван Андрійович Крилов написав 236 байок, які були зібрані у дев’ять збірників та опубліковані ще за життя автора.
Ми завжди знали, що мораллю байки є твердження, що для того, щоб пережити важкі та холодні часи, потрібно працювати, коли є можливість і, думаючи про майбутнє, робити запаси. А також те, що ті, хто цього не роблять і живуть одним днем, гірко плакатимуть і жалітимуть про те, що не працювали, як і бабка в цій байці.
І всі ми були згодні з такою мораллю байки, адже найавторитетніші для нас люди саме так і стверджували. А це наші вчителі та батьки.
Але, як виявилось, є й інші думки. Школяр, який написав цей твір, зовсім не згоден із загальноприйнятою думкою! Що він написав?
Твір-міркування «Бабка та мураха»
Із спантеличеністю я читав байку І.А.Крилова «Бабка і мураха», і абсолютно не згоден з мораллю байки!
За сюжетом байки, стрибуча бабка «літо червоне проспівала», відповідно не приготувавши жодних запасів на зиму. Тому й залишилася в голоді та холоді. Вона вирішила звернутися до друга мурахи і просила його «притулити та обігріти». А він їй дуже грубо відповів «так піди ж потанцюй».
Я вважаю, що це недобре. Мурахи, звичайно, корисні, але й бабки теж потрібні! Вони приносять красу у цей світ! Будучи на місці мурашки, я обов’язково притулив би бабку. Та інших красивих тварин також. Адже, якщо вони помруть, світ позбудеться краси та весни!”
Батьки, виклавши творіння свого сина в мережу, навіть не очікували такого ажіотажу навколо його «моралі».